Таїланд. Масаж на пляжі

У Таїланді насолоджуєшся всім: білим піском пляжів, величезними порціями крабів та креветок, лагідними дотиками рук, що роблять тайський масаж. Виходячи з аеропорту, розумієш: у Таїланді справді все навпаки. Інше повітря – таке вологе, що про креми можна забути, інші аромати – не вербами й тополями, а пальмами і достиглими на сонці фруктами пахне тайське повітря. Але в пошуках спокою та вмиротворення краще гайнути не в окуповану «русо турісто» Паттайю, а до іншого місця, не спаплюженого любителями випити й добряче гульнути з усіма наслідками. Наприклад, рушити вниз, по такому собі «хоботу» країни, що сунеться прямісінько в два океани: Тихий – зі Сходу та Індійський – на Заході. Кілька років тому ця місцевість дуже постраждала від цунамі, тому сюди й досі побоюються їхати деякі туристи. А дарма. Цунамі в Таїланді – швидше трагічний випадок, ніж закономірність. Сюди необхідно потрапити хоча б заради того, аби побачити дивовижний захід сонця – яскраві кольорові смуги перерізають небо, а промені вимальовують у небесах неймовірні картини. Саме в цей час приємно повечеряти біля океану під тиху пісню місцевої співачки. У такому антуражі навіть рис смакуватиме – годі казати про різні морепродукти!

Коштовна Шрі-Ланка

До Шрі-Ланки їздять не стільки лежати на пляжі, скільки за яскравими враженнями від архітектурних та історичних пам’яток. А їх на острові Цейлон сила-силенна. У тропічних лісах загубилися давні міста, у долинах зеленіють чайні плантації, а центр острова заполонили гори. Недарма в давнину арабські купці називали цей край «землею несподіваних відкриттів».  Земля на Шрі-Ланці коштовна – вона досі ховає у своїх надрах безліч сапфірів, рубінів, топазів та аметистів. Із жовтня по квітень на південно-західному узбережжі чудова погода, улітку навпаки – сезон на південному сході. А «Золотий трикутник» із храмами, монастирями та мальовничими руїнами розташований у самісінькому центрі Цейлону. Обов`язково слід відвідати Сігірю – скелю, де колись збудували столицю острова із фресками, фонтанами та дивовижними будинками. А коли очі втомляться споглядати всі ці старожитності, час для активних розваг: рафтингу, треккінгу в горах, альпінізму, дайвінгу, риболовлі, віндсерфінгу. На пляжі і навіть на території готелів ви можете зустріти великих варанів, які звикли до людей і вже на них не реагують. Ці ящірки, як і мавпи, вибираються із джунглів у пошуках поживи.

Окрема тема – їжа. Вона на Шрі-Ланці досить гостра, приправлена прянощами. Тамтешні мешканці їдять руками навіть рідкі страви, вимочуючи їх рисом. На Цейлоні є певні правила поведінки: жінкам на місцевих пляжах категорично заборонено засмагати топлес. До буддійських храмів можна заходити лише в одязі, що закриває коліна, плечі та спину. Окрім того, перед входом слід знімати не лише капелюх, але й взуття.

Домінікана. Меренга та «Мохітос»

У Домінікану слід їхати, якщо кортить гарненько погріти кісточки на білому піску. Та ще й під звуки меренги чи бачате. Хоча Домініканська республіка має чудові гори, тропічні ліси й савани, її знають як країну чудових пляжів. Воно й не дивно – виходиш до моря, а довжелезний чудово доглянутий пляж тягнеться за горизонт. І ні смітинки. Та й публіка тиха і приємна, бо в Домінікані відпочивають здебільшого американці та канадці. От лише з сонцем слід бути обережними – спочатку воно здається дуже лагідним, але насправді має досить негативний вплив на шкіру, тому не економте на кремах із високим рівнем захисту від сонячних променів. Утамувати спрагу можна в колоритних барах-хижках, розташованих на пляжах. Тут ви зможете знайти коктейлі на будь-який смак: від алкогольних «Куба лібро» чи «Мохітос» до свіжовичавлених вітамінних «бомб».

Коли ж від лежання на пляжі тіло попросить руху, можна поринути у світ запальних афро-американських ритмів на дискотеці – вони, як і всі бари на узбережжі, відкриті щодня з 18.00 до четвертої ранку. А там уже й світанок: за горизонтом, над водами Карибського моря, видніються перші промені яскравого сонця – настає новий день Домінікани.