Перед будь-яким туристом, який вирішив побувати в Таїланді, рано чи пізно постає питання: куди вирушити після кількох днів, проведених у Бангкоку. Для недосвідчених туристів вибором № 1 чомусь виявляється місто на узбережжі Південно-Китайського моря - Паттайя, галасливе, велелюдне, наповнене російськими туристами. Острови відкладають на потім через усілякі стереотипи: важко добиратися, дорого, та й узагалі, нічого такого на островах немає. Усі ні стереотипи - просто міф. Найвідоміші острови Таїланду - Пхукет і Самуї.

Ці острови мають багато спільного: чисте море, кілометрові чудові пляжі, смачна їжа, житло на будь-який смак і кишеню, десятки дивовижних екскурсій. Але все-таки Пхукет і Самуї дуже відрізняються один від одного. Хоч би тим, що вони розташовані в різних морях. Більший, населеніший і фешенебельніший Пхукет, лежить на захід від Таїланду, в Андаманському морі, тоді як зеленіший і малолюдний Самуї — у Південно-Китайському. Сезони дощів на цих островах припадають на різні пори року, тому, хоч би коли ви спланували свою поїздку в Таїланд, — острови готові прийняти вас.

Самуї — це колишня плантація кокосових пальм, справжній рай, невеликий острів вулканічного походження, життя на якому зосереджене тільки на пляжах. Пальми тут усюди, високі, пишні, кучеряві, гордість острова. Тому ви не знайдете жодної будівлі на Самуї, яка була б вища за пальму. Натомість ви знайдете безліч готелів бунгального типу — від скромних хатин до розкішних жител колонізаторів за ціною від 2 до 100 доларів за двомісний номер. Усі вони розташовані просто на пляжах, у затінку тропічного лісу. Пляжі на Самуї — це не захищені шматочки піску, як у Єгипті або Туреччині. Місцеві пляжі — це бі лосніжні смуги, що йдуть за горизонт, уздовж теплого моря. Просто на пісок із глухим стукотом падають кокоси, і немає нічого кращого, як сидіти в густих південних сутінках на теплих дерев'яних сходинках свого бунгало й, дивлячись на мерехтливі вогники рибальських човнів, пити піна-коладу та нюхати орхідеї. Якщо змальована мною картинка здається дуже нудною, то вам для відпочинку слід вибрати не безлюдні пляжі Маєнам і Бхо-пут, а пляж Ламай — унікальну комбінацію комфортного життя й тихого відпочинку. Або пляж Чавенг, де ви знайдете сотні барів, дискотек, магазинів, масажних салонів, СПА і тут вам ніколи не доведеться нудьгувати.

Узагалі, за один день на Самуї можна спробувати себе в кількох іпостасях. Уранці ви — хоробрий натураліст, сидячи на спині слона продираєтеся крізь непролазні джунглі до тропічного водоспаду Наму-анг. Удень ви перетворюєтеся на проникливого історика, котрий вивчає загадкові фігури Таємного Саду або величезну статую Золотого Будди. А ввечері ви — гурман, що естетствує в одному із сотень розкішних ресторанів. Або навіжений клабер, який танцює до ранку в одній із сотень дискотек. Акваріум, зміїні та крокодилячі ферми, тайський бокс, театр мавп, сад метеликів — Самуї готовий дивувати вас щодня. Набридло? Сідайте на катер і пливіть на острів Пханган. Цей райський куточок — одне з найкращих місць для дайвінгу в денний час і бурхлива пляжна дискотека в нічний.

На Пхукеті немає кокосових пальм, а готелі тут часто багатоповерхові й розкішні. Тут є унікальне поєднання португальської колоніальної архітектури з витонченим стилем Сіаму, приголомшливі можливості для найрізноманітніших видів спорту — і передусім для дайвінгу та гольфу, цікаві екскурсійні програми — наприклад, село морських циганів, є феєричне нічне життя — шоу Рапіазеа, відоме на весь світ не менш, як паризький Мулен Руж. А ще поруч із Пхукетом є цілих п'ять морських заповідників із дивовижними пейзажами. Пам'ятаєте фільм «Пляж»? Його якраз знімали на острові Пі-Пі, недалеко від Пхукета. День, проведений у заповіднику Пі-Пі, залишає незабутні враження на все життя. Укриті густою зеленню скелі химерної форми, які підносяться просто з нереальної блакитної води, хитросплетіння морських гротів, фантастична підводна фауна, — варто жити, аби побачити все це. Пхукет, як і Самуї, поділений на пляжі. Найвелелюдніший і найпопулярніший — Патонг Біч зі знаменитою Бангла Ро-ад. Концентрація барів, дискотек,  мотобайків, туристів, трансвеститів на один квадратний метр просто зашкалює. Зате тут можна знайти житло за будь-які гроші. Але купатися все-таки краще на інших пляжах — Ката і Карон. Білосніжний пісок пляжу Карон схожий на пудру. Візьміть на прокат мотобайк і прокатайтеся від Патонга до Камали Біч. Нагородою вам стануть незабутні в'ю-поїнти, звідки відкривається краєвид на всі бухти й затоки західного узбережжя Пхукета. Безумовно, цивілізація торкнулася Пхукета набагато більше, ніж Самуї. Але й незайманих, унікальних куточків для шанувальників природи тут залишилося безліч. Тут буде однаково цікаво й піонерам, і пенсіонерам, бо Пхукет приготував багато сюрпризів для всіх. Після страшного цунамі, що прокотився островом два роки тому, дивовижно добрі й гостинні жителі Пхукета роблять усе можливе, аби відновити інфраструктуру острова. Тому зараз Пхукет став іще цікавіший, а різних атракціонів для туристів стало ще більше, аніж до грудня 2004 року.

Незважаючи на свою віддаленість, острови Самуї й Пхукет не є чимось важкодоступним чи елітарним. Сюди можна прилетіти просто з Бангкока, літаки  літають ЩОГОДИНИ. КВИТОК на літак обійдеться вам у 70 доларів в один бік. А можна за 20 доларів купити комбінований квиток на поїзд — автобус — паром і за 12 годин дістатися до островів. Ми зупинялися в готелях середнього класу й платили ЗО доларів за номер зі сніданком. Скільки на харчування витратите ви, залежить лише від вашого апетиту, — ми цілком укладалися в 30 доларів на день.

Таїланд чудовий іще й тому, що острівний відпочинок тут не обмежується Пхукетом і Самуї. Острівна провінція Крабі, на самому півдні Таїланду, що майже на кордоні з Малайзією, острови Ко Чанг, Ко Ліпе, Ко Ланта — це маленькі острівні перлини, але вони анітрохи не гірші за перлини великі.